Навчання грамоти. Письмо малої букви ж

Тема.  Письмо  малої  букви  ж.  Написання буквосполучень із буквою ж.

Мета:  закріплювати  в учнів уміння писати рядкові та великі літери,

          поєднувати    їх   у   словах   і   реченнях   під   диктування;      

сприяти виробленню каліграфічного  написання малої  літери «ж» (же),

складів і слів із нею; правильно поєднувати її з іншими       буквами;

закріплювати  знання  учнів  про багатозначність слова;

збагачувати словниковий запас дітей.

Обладнання: зразки писаних і друкованих літер; предметні малюнки  жука,

жирафи, жолудя, їжака, йоржа, ведмедя; таблиця «Критерії»,  завдання на картках .

Хід уроку

І. Психологічний настрій.

Подивилися на мене,

Посміхнулися усі.

Хто готовий до роботи?

Хто  бадьорий?

Молодці!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Відгадування загадки і визначення теми уроку.

Я узяв  нитки червоні

І зв’язав дві букви «ка»,

Вмить з’явилась на долоні

Буква, схожа на жука.

2.     Фонетична зарядка.

 У траві сховався ву…(ж).

Не кажи , що я не ду…(ж).

Скільки у дворі калю…(ж)?

Біжи хлюпатись  чимдуж…(ж).

3.     Вправа «Мікрофон».

-         З якою буквою познайомилися на попередньому уроці?

-         Який  звук вона позначає?

-         Які слова з новим звуком запам’ятали?

4.     Гра «Впіймай звук [ж]».

 Жук,  жолудь,  книжка, поля, жоржина,  хризантема, вуж, жаба, книга, зошит, пиріжок, булка, пожежа, живіт, руки, кусати, жарко.

5. Гра «Знайди схему».

             На дошці – малюнки предметів і звукові моделі. Учні  мають знайти до кожного слова відповідну модель.

Жук, жирафа, жолуді, їжак, йорж, ведмідь.

- Знайди «зайвий» малюнок.  (Ведмідь)   Чому?

ІІІ.  Оголошення теми і завдань уроку.

             Сьогодні на уроці ми будемо вчитися писати малу букву «же», склади і слова з нею, а також закріпимо написання вивчених букв, вміння робити звукобуквений аналіз слів.

             У кінці уроку назвемо учнів, які проявили активність,  старанність, уважність, кмітливість, охайність під час письма.

КРИТЕРІЇ

Активність Старанність Уважність Кмітливість Охайність

ІV. Робота над новим матеріалом.

1.     Демонстрація та порівняння друкованої малої літери ж (же) з відповідною писаною, з  раніше  вивченими літерами.

2.     Показ і пояснення вчителем написання букви на дошці.

-         Елементами  букви «ж» (же) є два елементами з букви «х» - перший і третій -  лівий і правий півовали.  Другий елемент складається з трьох прямих ліній, які поєднуються, утворюючи гострі кути.

-         Починаємо писати нижче верхньої рядкової лінії, ведемо до неї вгору, заокруглюючи праворуч, потім униз.  Біля нижньої рядкової лінії заокруглюємо  ліворуч.  Трохи нижче середини цього елемента починаємо писати другий елемент: ведемо пряму похило  вгору до верхньої рядкової лінії, не відриваючи руки, пряму похилу до нижньої рядкової, звідти знову, не відриваючи руки, пишемо  похилу лінію вгору, яку не доводимо до верхньої  рядкової. Відступивши, пишемо третій елемент, схожий на букву с (ес), який торкається другого елемента.

Під такт: і-раз-і, і-два-і, і-три-і.

3.     Написання у повітрі за зразком учителя на дошці.

4.     Робота в зошиті «Прописи».

-         Зошити всі розгорнули,

Правильно за парти сіли,

Щоб спини не боліли.

Щоб  здорові були діти,

Треба правильно сидіти.

Отже, сядьте всі рівненько,

Завдання слухайте гарненько,

Час не гайте ви дарма,

Приготуйтесь до письма! 

-         Написання по пунктирах в першому рядку.

-         Написання слів – жито, урожай, книжка. Звертається увага на з’єднання букв.

-         Словникова робота.

Жито – злакова рослина, із зерна якої виготовляють борошно для випікання хліба.

Урожай -

-         Складання речень зі словами жито, урожай, книжка.

-         Списування речення з рукописного  тексту.

Діти гралися в жмурки.

5.     Хвилинка-цікавинка. Робота над багатозначністю слова «журавель».

а) Дивний ключ у небі лине,

    Не залізний, а пташиний.

    Цим ключем в осінній млі

    Відлітають … (журавлі).

Біля нашої криниці

Проживає дивна птиця.

Довгоноса, довгошия,

У криниці дзьоба миє.

Набира цебром водицю…

Як зовуть цю дивну птицю?  (Журавель)

6.     Чим вони різняться?  (Один – живий, справжній, другий – дерев’яний).

7.     Читання вчителем вірша П.Воронька.

Облітав журавель

Сто доріг, сто земель,

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля;

-         Де найкращая земля? –

Журавель відповідає:

-         Краще рідної  -  немає!  

Учитель. 

-         Про кого розповідається у цьому вірші?

-         Чи багато земель побачив  журавель?

-         Яка ж земля йому найкраща?

                          

8.     Написання  слова «журавель» у вільному рядочку.

-         Які ще багатозначні слова ми вивчили?

(Лисички, коса, ключ)

V. Хвилинка відпочинку.

1.     Вправи для пальців та кисті.

-         Ми писали, ми трудились,

Наші пальчики стомились.

Втому з пальчиків струсили,

Стисли в кулачок щосили.

У замочок їх замкнули

І до сонця потягнули.

Так зробили кілька раз

Й стало все у нас гаразд.

Зустрілись пальці у майстерні:

Великий, вказівний, середній,

Мізинець, безіменний пальці

І взялися всі до праці.

Вони писали, малювали,

Переплітали, вишивали,

В’язали, різали, ліпили,

За все «відмінно» заробили.

2.     Вправи для очей.

Раз, два, три!

Очі догори!

На чотири та й на п’ять

Будем  міцно їх стулять.

Ми рахуєм  раз, два, три!

VІ. Продовження роботи в зошитах у косу лінію.

1. Каліграфічна хвилинка.

ж  жж   иж  іж  аж  ож  уж

Ожина,  подорожник, баклажани.

Учитель звертає увагу  на з’єднання букв.

Складання речень зі словами   за схемами:

___     _____     _____ .

___     _____     _____     _____.

___     _____    ______   _____    ______.

  

2. Написання складів.

Учитель читає скоромовку. Учні записують останній склад кожного речення.

Жа-жа-жа – щирока межа.

Же-же-же – цуцик м’ячик стереже.

Жу-жу-жу – книжку сбережу.

Жи-жи-жи – неправди не кажи.

Жі-жі-жі – маленькі ножі.

жа жу   жи   жі  

3.  Робота над загадками.  Звуковий аналіз слів-відгадок.

Учні відгадують загадки і записують відгадки.

Така велика у красива,

І вища за найбільшу шафу,

Така розумна, довгошия

У зоопарку є  … (жирафа).

Я маленький, я гладенький,

Впав із гілки на горбок.

Як не візьмеш в козубеньку –

Тут шумітиме лісок!  (Жолудь)

У зеленому жакеті,

Галасує в очереті,

Хоч і плавати мастак,

І не риба, і не рак.  (Жаба)

Страшний та рогатий,

Чорний та кудлатий

По дорозі гук.

Хто ж то лізе?  (Жук)

 Самоперевірка з дошкою.

4. Вимовляння  чистомовки.   Гра «Римуємо рядки».

( До  першої частини підібрати другу).

Жа-жа-жа, жа-жа-жа – ми знайшли вужа.

Жі-жі-жі, жі-жі-жі – ну й слизькі вужі!

Жи-жи-жи, жи-жи-жи – з нами в ліс біжи.

Жа-жа-жа, жа-жа-жа – віднесем туди вужа.

5. Гра   «Буквоїд».

-  Жив  тут  дід  Буквоїд,

Що  їв  букви  на  обід.

Замість  печива  до  чаю,

Встав, яких  не  вистачає.

6. Самостійна робота по рядах.

І  ряд -  …аба,   пирі…ок,  …інка.

ІІ ряд - …урнал,  …ито,  …йвір.

ІІІ  ряд  -  сму…ка,  …нива,  рі…ки.

 7. Запис слів, назв рослин,  на літеру «же» по пам’яті.

 8. Списування з друкованого тексту.

Книжка вчить, як на світі жить.

Перед списуванням учитель звертає увагу на розділові знаки.

У яких словах є буква «же»?

VІІІ. Підсумок уроку.

1.     Бесіда за запитаннями

-         Яку букву вчилися писати?

-         Назвіть склади з нею.

-         Які слова з цією буквою запам’ятали?

2.     Читання напам’ять  підготовленими учнями віршів.

Діти називають слова із  звуком  [ж], називають у якій  позиції він стоїть.

- «Жу-жу-жу», - хтось пролетів,

Крильця склав і вмить присів.

«Жук! – зраділи всі звірята,

Тут його потрібно мати.

Гляньте! Буква – буква Ж».

Жук зрадів: «Ура! Невже?!».

-         «Же» поважна й чепурна,

Бо жнива розпочина.

Журавель і журавлина,

Жайвір, жолуді, жоржина.

-         Жив жучок між бур’янами,

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив,

Жовтим  листям ворушив.

Жаба квакнула: «Попався!»

Жук завмер – так налякався.

- Жук з журавликом дружили,

  Жабеня жука дражнило.

  Жук до жаби: - Жу-жу-жу!

 Журавлеві розкажу!

3. Гра «Вірю – не вірю».

               Учитель називає будь-яке слово і записує  його на дошці. Потім усно називає звуко-буквений  склад слова, інколи навмисно припустившись помилки. Учні уважно стежать за відповіддю. Якщо чують помилку – кажуть «Не вірю!».

Лижі, коржик, ніж, чижі.

4. Відзначення учнів, які гарно працювали на уроці за визначеними на початку уроку критеріями. Виставка кращих учнівських зошитів.

                                                              

                                                                 Додаткові матеріали  до уроку

                                                навчання грамоти з вивчення букви «же»

Відгадайте загадку.

Цей червоненький жучок,

Залітає у віконечко,

Сім чорненьких крапочок

На крильцях має  ….  (Сонечко)

У світі цікавого

-         Чи  відомо вам, що жук-сонечко має 7 чорненьких крапочок на червоних крильцях? Цікаво, що «народжуються» ці жучки без цяточок. Новонароджене сонечко сидить нерухомо. Поступово одна за одною з’являються темні цяточки. Якщо такого жучка змусити рухатися, він поповзе, і цяточок у нього на спині буде лише стільки, скільки встигло з’явитися до того, як його потурбували. Тому ми можемо зустріти сонечко з 3, 4, 5 цяточками.

-         Чому сонечко має таке яскраве забарвлення?

-         Воно є застережливим для птахів. Якщо придавити тіло жучка, він одразу виділить із лапок краплини жовтої рідини, отруйної для птахів. Тому птахи, помічаючи червоний колір сонечка, обминають його.

        Ворогів у сонечка небагато, але самі сонечка є грізними ворогами небезпечного шкідника – попелиці. За день сонечко з’їдає сотню попелиць. Цим жучки приносять користь саду й городу.

Словникова робота.

        Сонечко – маленький жучок червоного кольору із чорними цяточками на крильцях, поїдає попелиць.

        Попелиця – комаха-шкідник, поїдає  листя культурних рослин.

Складання казки за запропонованим початком.

        Жило собі маленьке Сонечко-жучок. Воно прокидалося дуже рано і збирало попелиці на квітах.

         Одного дня воно побачило …

         Що ж було далі?

Що ти знаєш про жука-оленя?

        Жук-олень – найбільший жук в Україні. Довжина його тіла сягає восьми сантиметрів. Та цікава ця комаха не лише розміром, а й тим, що її личинка майже п’ять років росте в трухлявому дубі. Харчуючись ним, вона розкладає деревину, а отже, здобрює грунт.

        Сьогодні ці комахи потребують захисту людини, бо їх кількість у природі постійно зменшується. Адже люди вирубують дуби, спалюють трухляві дерева, відловлюють дорослих жуків заради цікавості та для колекцій.