Творчі завдання на уроках української мови

Творчі завдання на уроках української мови з теми «Частини мови» для учнів 3-4-х класів

1. Назвіть частини мови в реченнях.

    Поміж плакучих верб співають соловейки.  Туман клубочиться над сонним озером. Високо в небі курличуть журавлі.

 

2. Визначте до якої частини мови належать слова кожної з груп. Доведіть свою думку.

  - Казка, вечір, свято.

  - Чарівний, новорічні, зимове.

3. Замініть іменники, де це можливо, спорідненими прикметниками.

    Бруньки берези –

    Яблуко антонівки –

    Посуд із глини -

    Кисіль із молока –

4. Від яких слів, що означають назви професій, не можна утворити іменники чоловічого роду?

    Балерина, секретарка, прибиральниця, масажистка, танцюристка, друкарка, доярка,  медсестра.

5. Згрупувати слова:

    - як частини мови;

    - як споріднені;

    - як синоніми.

    Звістка, хвороба, звати, закликати, викликати, хворіти, крик, шум, виклик, примхливий, шуміти, кричати, повідомити, шумний, повідомлення.

6. Замініть звичайні прикметники прикметниками, вжитими в переносному значенні.

    Красивий голос –

    Безлюдне село –

    Повільна річка –

    Розумна голова –

7. Запишіть якнайбільше ознак до поданих іменників:

    бузок, літо, кішка. 

8. До загальних назв допишіть власні:

    поет –

    держава –

9. Прочитайте вірш, погрупуйте слова вірша за частинами мови: іменник, прикметник, дієслово, займенник, прислівник:

    Гори сині, ріки чисті,

    Ниви рівні, колосисті,

    Чи я в щасті, чи в неволі –

     Не забуду вас ніколи.

10. Замість пропущених букв поставте відповідні займенники і утворіть нові слова:

     …рина, …кола, …мофій, …ок, …рій.  

                                                                   

11. Прочитайте текст, допишіть закінчення. Визначте відмінок іменників:

      Два веселі їжак…   накололи на голк…

      всі листк…  і сказали:

      - ми – кущ … ,  золоті у нас плащ…

       на дощ… .

12. Спишіть, вставляючи пропущені закінчення. Визначте відмінок виправлених слів.

      Маленька прац(…) краща за велике безділля.

      Хто працює, той прац(…) шанує.

      Чесної прац(…) вітер не розвіє.

13. Чи підходять ознаки іменникам? Якщо ні – виправте і запишіть правильно.

       Полохливий, як лев.

       Сильний, як заєць.

       Хитрий, як ведмідь.

       Злий, як лисиця.

       Вайлуватий, як рись.

14. Поставте всі іменники тексту  у множині. Запишіть утворений текст.

     Ранкова роса ще виблискувала на білій ромашці. Жаринкою червоніла гвоздика. Острівцем жовтіла суха квітка безсмертника. Легенький вітерець шарудів у

     шипшиновому острівці.

15. Підберіть якнайбільше означень до слів:

земля, струмок, сад, небо, друг.

Складіть розповідь з цими словосполученнями.

16. Поширте речення за допомогою відомих вам частин мови.

  Дятел вистукує.

17. Складіть речення, що містять такі ж частини мови, як у поданому про різні пори року.

   Зелене дерево колихав легенький вітерець. (Весна).

18. Утворіть кличний відмінок іменників, визначте закінчення, із двома словами складіть речення.

                Син, друг, пісня, матуся, муха, Любов Павлівна, кобзар, вітер, козак, швець.

19. Допишіть закінчення іменників.

  Стояв біля дуб…, вийшли з дом…, під’їхав до завод…, зібрали багато хліб…,

  сік з виноград… .

20. Спишіть, вставляючи потрібні закінчення.

Комарі літають ро… - бути гарній днині.

Перед дощ… плачуть каштани і липи.

Дим стовп… - на тиху погоду.

21. До прикметників доберіть іменники. Словосполучення запишіть.

Вечірня …, скляний …, залізна …, блакитна …, кисле …, вузька …, лляна … .

22. Складіть і запишіть рядки віршів П. Тичини, Т. Шевченка. Підкресліть іменники.

Вода, з-під, явора , тече.

Моя, вечірняя, над, зоре, зійди, горою.

Я, ходила, гай, а, квітку, ось, яку, по.

23. Запишіть речення, добираючи до іменників потрібні за змістом прикметники.

Кожна пора року прекрасна: зима - …,  весна - …,  літо - …,  осінь - … .

А людина прекрасна … ділами.

24. Випишіть синонімічні прикметники і розмістіть їх у порядку наростання ознаки.

У траві метушаться дрібні комахи. Тут і маленькі коники-стрибунці, і крихітні жучки, і  мікроскопічні мурашки.

25. Прикметники, вжиті у переносному значенні, замініть іншими, з прямим значенням. Чи є ці прикметники синонімами?

Золоті руки, срібне волосся, чисте небо, щедрий урожай.

26. Спишіть, вставляючи замість крапок відповідні прикметники.

Прийшла осінь. Всі дерева, кущі одягла вона в … вбрання. Принесла …яблучка,  … груші, …сливи. І ліс розкрив … комори. Шипшина виклала … ягідки.

            …дуб подарував жолуді.  …осінь своїми дарами.

27. До кожного дієслова доберіть і запишіть іменник.

Садити, дарувати, вишивати, малювати, випікати, витинати, кроїти, ткати, орнаментувати.

28. Визначте частини мови. Підкресліть головні члени речення. Яким членом речення є дієслово?

Стоїть гора високая,

зелений гай шумить;

пташки співають голосно,

і річечка блищить.

29. Запишіть дієслова згідно з порядком виконання дій.

       Поклали, змололи, посіяли, спекли, виростили, замісили, зібрали, змолотили.

30. Прочитайте висловлювання, поясніть його значення, підкресліть прислівники.

Говорити багато – дар гострого розуму.

Говорити мало й добре – властивість мудрого.

Говорити багато й погано – ознака дурня.

Говорити мало й погано – є ознакою божевільного. (Ф. Ларошфуко)

31. Замініть сполучення слів одним словом – прислівником.

Перший раз брати участь у конкурсі -…; переганяти один одного під час бігу -…; повертатися додому, як обіцяв -…; йти, якщо не знаєш дороги - … .

32. Знайдіть і виправте помилки.

   - Цього року була снігова зима. Ми часто спускалися з сніжної гірки.

   - Бабуся зварила риб’ячу юшку. Рибний хвостик ми віддали котові.

                                                       

Захід "100 днів у школі"

Завдання мовної теми. 4 клас. Іменник.

Мовна тема. Іменник

I варіант

1. Познач правильне твердження.  Іменник вказує на:

а) дію предмета;                                        

б) ознаку предмета;

в) назву предмета.

2. Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють.

У даному реченні іменниками є:     

 а) калинонька, молодіє, лози;

 б) явір, кругом, верболози;      

 в) калинонька, явір, верболози, лози.

3. Яке закінчення мають подані іменники в орудному відмінку однини: гай, іній, Юрій:    

 а) ом;                      б) ем;                 в) єм.

4. У яких відмінках іменники вживаються з прийменниками?

а) У називному і знахідному;

б) у називному;

в) в усіх, крім називного.

5. Запиши іменники в орудному відмінку однини: ніжність, кров, річ, тінь.

6. Спиши речення, вставляючи пропущені закінчення.  

     Берег заріс очерет… . Мій дідусь працює сторож… . Під круч..  в’ється річечка. За ліні… горизонту сховався катер.

7. Іменники, подані в дужках, постав у потрібній формі. Визнач їх відмінок.

  Немає (лід). Багато (сіль). Загуркотіло в (поле).

8. Спиши, визнач відмінок підкреслених іменників.

 Я подзвонив до батька.  Батька викликали на роботу. На яблуні виблискують яблучка.

Мовна тема. Іменник

II варіант

1. Познач правильне твердження.

Слова, що позначають назву предметів, називаються:

а) прикметниками;

б) дієсловами;

в) іменниками.

2. На узліссі довелося наполохать Лесі лося. 

У даному реченні іменниками є:

а) узліссі, Лесі, лося;           б) довелося, Лесі, лося;            в) на, узліссі, лося.

3. Яке закінчення мають подані іменники в орудному відмінку однини: кінь, ніж, калач:                   

а) -ом,                       б) -ем ,                    в) -єм

4.У  яких відмінках іменники ніколи не вживаються з прийменниками?

а) У знахідному і називному;

б) у місцевому;

в) у називному.

5. Запиши іменники в орудному відмінку однини:  юність,  любов,  ніч,  молодь.

6. Спиши речення, вставляючи пропущені закінчення.

       Володя завів годинник ключ.. .   За га..   в’ється   річечка.   Сонце з’явилося над горизонт.. .    Мене пригостили груш.. .  

7. Іменники, подані в дужках, постав у потрібній формі. Визнач їх відмінок.

     Біля теплої (піч).   На теплій (піч).    Намело багато (сніг).

8. Спиши, визнач відмінок підкреслених іменників.

      На вулиці Івась побачив брата.   У брата нові лижі.   Ніна вишила мамі серветку.

Завдання мовної теми. 4 клас. Мова і мовлення. Текст. Речення

Мова і мовлення. Текст.  Речення.

І варіант

1.     На які види поділяється мовлення?

а) усне мовлення;   б) писемне мовлення;   в) усне та писемне мовлення.

 2.У  якому  тексті  є твердження ,  доказ і висновок?

    в) тексті-розповіді; б)  тексті-описі;   в) тексті-міркуванні.

3. У якому рядку головні члени речення визначені правильно?

а) Зернятко впало на землю і проросло.

б) Зернятко впало на землю і проросло.

в ) Зернятко  впало  на  землю  і  проросло.

 4. За метою висловлювання речення бувають:

 а) веселі, сумні;   б) розповідні, питальні, спонукальні;   в) короткі, довгі.

 5. Визначити види речень за метою висловлювання .

          Люби Батьківщину всім серцем своїм! -  ...

         У праці людина стає красивою і щасливою.  - ...

6.  Спиши і підкресли звертання в реченні:

  Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко.

7.   Доповни речення однорідними членами, підкресли їх.

         Відлетіли у вирій ластівки,   …,   …,   …,   … .

 8.  Спиши речення , підкресли основу  і встанови зв’язок між словами.

            Росте у саду білокора берізка.

Мова і мовлення. Текст.  Речення.

ІІ варіант

1. Свої думки можна передати за допомогою: 

 а) усного мовлення;  б) писемного мовлення;  в) усного і писемного мовлення.

 2.Текст складається з таких частин:

а)  заголовок, абзаци; б) зачин, основна частина, кінцівка; в) основна частина

 3.  У якому рядку головні члени речення визначені правильно?

 а) На березі ставка сидів великий білий лебідь.

  б)   На березі ставка сидів великий білий лебідь.

  в)  На березі ставка сидів великий білий лебідь.

4.  Діалог – це …

а) розмова двох осіб;   б) розмова з собою;   в) мовчання.

5. Визначити види речень за метою висловлювання .

          Спитай себе, дитино, хто ти є? -...

          І в серці обізветься рідна мова. - ...

6.  Спиши і підкресли звертання в реченні:

  А ти, земле-матінко, уроди, уроди!

7. Доповни речення однорідними членами, підкресли їх.

            На клумбі зацвіли  жоржини, …, …, …, … .

  8. Спиши речення , підкресли основу  і встанови зв’язок між словами.

            На узліссі стоїть кремезний дуб.

Мовний турнір

Для батьків своїх школярів

Роль сім’ї у розвитку пізнавальних інтересів дитини

«Для збереження інтересу до навчання дуже важливо те, щоб мати й батько, образно кажучи, стояли біля колиски дитячих знань, брали безпосередньо участь у навчанні дитини, раділи разом з нею її успіхам, брали близько до серця її успіхи й невдачі». Так зазначав видатний педагог В.Сухомлинський, розмірковуючи над питанням «Що робити, щоб дітям хотілось добре вчитись?».

Перед нами теж виникає подібне запитання: а яке ж значення сім’ї у вихованні пізнавальних інтересів дитини, яка роль батьків у пробудженні інтересу дітей до навчальної діяльності, якими способами та за яких умов досягти формування в дітей потреби у пізнанні.

Батьки як перші вихователі дитини мають вирішальний вплив на пробудження допитливості та інтересу до знань. Саме від Вас, шановні батьки, залежить розвиток цікавості й допитливості – основи формування пізнавальних інтересів. Для цього Ви маєте організовувати систематичну, послідовну, цілеспрямовану, діяльність дітей, формувати у них потребу в постійному набутті нових знань, у задоволенні самим процесом пізнання. Від цього залежить, насамперед,ставлення школяра до провідної для нього діяльності – навчання. Це робота трудомістка і не завжди цікава. Для того, щоб дитина була нею задоволена, дуже важливо, чи призвичаїлась вона у дошкільному віці до елементарних  видів праці,чи навчили її батьки робити не тільки те, що хочеться, а й те, що потрібно. Уміння вже у дошкільному віці виконувати необхідне трудове завдання допомагає молодшому школяреві  позитивно ставитися до навчальних занять, які потребують розумових зусиль, старанності, уважності, терпіння.

Крім того, дитині необхідні систематична робота, витримка, наполегливість і в той же час глибокий такт батьків, щоб виховати в учня розуміння необхідності потреби виконувати певну роботу, почуття відповідальності, звичку до праці, переконання, що будь-яке, навіть неприємне, доручення потрібно виконувати старанно і сумлінно.

Спостереження педагогів за родиною показує, що там, де з повагою ставляться до знань, цікавляться сучасними науковими відкриттями, життям суспільства, світом природи, діти глибоко проймаються почуттями і думками батьків.

Від батьків багато в чому залежить запобігання негативному ставленню школяра до навчання. Варто замислитись над тим, чому в багатьох дітей, яких прийняли до школи з великим бажанням вчитися, в подальшому цей інтерес послаблюється , а іноді перетворюється навіть у негативне ставлення до навчання. Зіставлення відповідей дітей і батьків, а також дані спостереження за молодшими школярами дають підставу зробити висновок про те, що причини цього явища криються у нервозному ставленні батьків до нового життя дитини, невмінні допомогти їй подолати труднощі на шляху пізнання. Школяреві, який не відчуває радощів успіху, що багато значать у формуванні ставлення до будь-якого виду праці, нелегко жити. Його не завжди розуміють батьки, а їхні нотації, докори, покарання тільки погіршують справу, породжують негативне ставлення до навчання, яке з часом може усталитись.

Звичайно, батьки мають бути нетерпимими до лінощів, неробства, недбалості, небажання учня вчитися. Проте насамперед їм варто розібратися в причинах, продумати дії, які допоможуть вплинути на дитину, дадуть змогу повірити у власні сили, усунути прогалини в знаннях.

Батькам варто частіше радитися з учителями, враховуючи індивідуальність школяра, разом з ними визначати засоби і прийоми надання дієвої допомоги в кожній навчальній ситуації.

З досвіду роботи вчителя початкових класів Плецької В.М.

Розвиток творчих здібностей молодших школярів

/З досвіду роботи вчителя початкових класів Плецької В.М/

Інтенсивний розвиток початкової освіти висуває на перший план проблему якісної зміни педагога. Сьогодні школі потрібен творчий учитель, який володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, глибоким знанням процесу навчання, розвитку  особистості  учнів,   організації спілкування в навчальній діяльності, вмінням застосовувати інноваційні технології.

Розвиток творчої особистості молодшого школяра був  і залишається одним із найважливіших завдань навчання та виховання. Саме сьогодні ефективність роботи школи визначається тим, як навчально-виховний процес забезпечує виявлення та реалізацію творчих здібностей кожного учня, формує творчу особистість та готує до творчої пізнавальної діяльності.

Дитина приходить до школи з бажанням вчитися. Як його зберегти? Як зробити навчання цікавим? Ці питання хвилювали мене на початку трудової діяльності, хвилюють і сьогодні, коли за плечима вже більше 30 років  педагогічного стажу.

Особливого значення в роботі  надаю організації навчального співробітництва, формуванню у школярів уміння та бажання вчитися, ставитись до навчання, як до серйозної, відповідальної і наполегливої праці.

Вірю в сили і можливості учнів, довіряю їм. Прагну, щоб не згас вогник незрівняної духовної сили. Моє педагогічне кредо – вкладати частку своєї душі в свого учня. Вважаю, що доти, поки в дитячому серці живе ця сила, вчитель відчуває себе майстром – вихователем, людиною, яку дитина поважає.

В. Сухомлинський писав: «Діти мають жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості». Тому вже багато років працюю над проблемою   «Розвиток творчих здібностей молодших школярів».

Будую навчально-виховний процес так, щоб діти відчували задоволення, радість від власної діяльності. Під розвитком творчих здібностей    розумію формування в учнів вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, узагальнювати, перетворювати їх в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Тому на кожному уроці  ставлю перед собою такі завдання:

-         запалити в дитячому серці вогник допитливості;

-         розвивати різні види пам’яті, уяву і фантазію, увагу, спостережливість, творче мислення;

-         формувати мовленнєві вміння, комунікативно-творчі здібності;

-         пробуджувати  інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним.

У своїй діяльності  дотримуюся наступних принципів:

-         відповідально готуватися до кожного уроку;

-         створювати ситуацію успіху, щоб кожна дитина розкрила свої здібності;

-         індивідуально працювати з обдарованими дітьми;

-         контролювати навчально-виховний процес не на словах, а на ділі;

-         використовувати на практиці інтерактивні методи;

-         тісно співпрацювати з батьками учнів.

            Головною метою творчого розвитку, розвитку розумової діяльності вважаю не  надання дітям максимуму нової інформації, а залучення їх до процесу творчого пізнання через набуття звички міркувати, чітко формувати питання. На запитання дітей відповідаю так: «Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок». Так прагну розвивати  інтерес учнів до світу, їхню фантазію, думку, мислення, почуття.

         Серед шляхів розвитку творчих здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей вважаю за необхідне використовувати в роботі з учнями початкових класів різноманітні завдання: навчальні,  розвивальні, пізнавальні, інтелектуальні, нестандартні, творчі.

         Найкращий шлях до розвитку творчої особистості – опора на емоційність, образність, власний досвід.

        Якщо при вивченні матеріалу дитина зможе уявити образ, у неї виникнуть приємні емоції, тоді цей матеріал школяр зможе відтворити через великий проміжок часу. На уроках навчання грамоти творчо використовую ейдетичну абетку, яка допомагає першокласникам швидше засвоїти ту чи іншу букву, її звукове значення. Для цього  демонструю зображення букви, читаю підібрану казку. Після чого проводжу роботу над змістом прочитаного, а діти називають на що схожа буква та які слова з неї починаються. Наприклад, при вивченні букви «У» після читання казки «Про доброго Умивальника, Мікробика та Бацилку» задає дітям питання:

1.     Як звали дівчинку?

2.     Чи знаєте ви про хвороби «немитих рук», які переносять Мікробики та Бацилки?

3.     Які предмети гігієни ви знаєте? Назвіть їх.

4.     Які слова починаються на літеру «У».

          Зерна моєї педагогічної творчості складають такі форми, методи та прийоми навчання:

-         різноманітні форми уроків: урок-гра, урок-подорож, урок-казка, урок-змагання, урок-свято;

-         ігровий матеріал, казкові сюжети і герої;

-         пошукові завдання, евристичні бесіди, самостійні роботи, які обов’язково містять елементи творчості;

-          диференційоване навчання.

         Завдяки ігровим формам занять вдається залучити всіх учнів (навіть пасивних) до систематичної розумової праці, дати їм змогу відчути успіх, повірити в свої сили. Так у 4 класі на закріплення вивченого про твори зарубіжних письменників пропоную учням продовжити логічний ланцюжок «Автор – книжка - країна». Гра є провідною діяльністю дітей шестирічного віку. Весь урок у першому класі стараюся  пронизувати грою, але не заради розваги, а навчальною, що потребує виконання складних розумових операцій – аналізу, синтезу. Це такі ігри, як «Знайди пару» або «Хто в будиночку живе», «Так - ні», «Впіймай звук», інші. На набірному полотні виставляю картки з друкованими і рукописними буквами, пропоную учням знайти пару. На уроках читання учні  готують запитання один одному за змістом прочитаного твору. Гра називається «Ти – мені, я – тобі». Формую в школярів  вміння  готувати презентації книжкових виставок, заохочую їх  до підготовки повідомлень про мовні явища, життєвий і творчий шлях письменників.

         Жоден урок не обходиться без вправ творчого характеру, без завдань для розвитку зв’язного мовлення. На уроках  діти не пасивні спостерігачі, а «дослідники», «вихідники», «всезнайки», «пізнайки», «казкарі». За роки роботи  узагальнила й систематизувала творчі завдання для учнів 3-4-х класів на уроках української мови.

         Велику допомогу в розвитку творчих здібностей учнів початкових класів дають уроки розвитку зв’язного мовлення. Крім викладу програмового матеріалу з розвитку мовлення,  готую дітей до написання різноманітних творчих робіт. Так, на уроці з тема «Зима» пропоную такі види творчих робіт:

·        складання оповідання;

·        складання загадок;

·        написання віршиків (про сніг, сніжинки, зиму тощо);

·        складання казки за початком;

·        створення малюнків («Снігопад», «Зимові ігри», «Зимовий ліс»).

          Також пропоную  дітям спостерігати за небом, сонечком, за поведінкою птахів, комах, за змінами в природі. На уроках письма пропоную записати кілька речень про те, що вони бачили, що їх здивувало. Така робота вчить дітей спостерігати, мислити.

         Сьогодні як ніколи гостро стоїть питання підвищення комп’терної грамотності. Кожна людина має вільно користуватися комп’ютером у повсякденному житті,  починаючи зі шкільної лави. Високих результатів у навчанні можна досягти, комп’ютеризувавши вивчення матеріалу різних навчальних предметів. Робота з комп’ютером допомагає вирішувати проблеми підтримки інтересу до вивчення шкільних предметів та методики проведення уроків у формі цікавої гри.   Тому вже  з першого класу  використовую на уроках розвивальні і навчальні програми  «Вчимося читати», «Лисичка», «Ейдетична абетка», «Уроки обережності», «Уроки гарної поведінки», «Сходинки до інформатики. Загалом  така робота спрямована на підвищення пізнавального інтересу учнів, розвиток їхнього творчого мислення. На уроках читання, мови та природознавства постійно використовую електронні презентації, програмні педагогічні засоби, відеосюжети, тощо.

          Однією з основних освітніх методичних інновацій є інтерактивні методи навчання. Їх мету  вбачаю у тому, щоб навчальний процес відбувався за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Тож намагаюся творчо підходити до використання на уроках інтерактивних форм і методів організації навчальної діяльності. Серед фронтальних або технологій колективно-групового навчання найчастіше використовую на етапах повторення вивченого або закріплення нового  матеріалу такі методи, як «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», метод Прес. Виважено підходить до застосування технологій кооперативного навчання. У роботі використовує такі форми навчання: індивідуальну, фронтальну, кооперативну роботу, роботу в парах, у малих і великих групах. Серед технологій ситуативного навчання на уроках читання, основ здоров’я перевагу віддає рольовим та імітаційним іграм, драматизації. Важливим вважаю використання у навчанні дискусій. З цією метою ефективно впроваджую методи «Так – ні», «Займи позицію», «Дерево рішень». Вчу дітей користуватися додатковою літературою, залучаю до пошуку і використання набутих знань на практиці. З цією метою даю випереджальні завдання  - підготувати повідомлення, міні-проект, тощо. Стараюся формувати навчальний процес таким чином, щоб учні могли висловлювати власні думки про прочитане, побачене, почуте, зроблене. Використовую різноманітні завдання, що стимулюють розвиток здібностей дитини:

·        «Фантастичні гіпотези»;

·        «Що я чую, що я бачу?»;

·        «За – проти»;

·        «Що станеться, якщо …?»;

·        «Яким я уявляю собі …?»;

·        «Ланцюжок думок»;

·         «Крісло автора».

          Розвивати творчі здібності дітей допомагають використання методик критичного мислення: «Мозковий штурм», «Гронування», «Кубування», «Сенкан», «Читання з передбаченням», «Діаграма Вена». На власному досвіді переконалася, що творча праця учнів сприяє свідомому і міцному засвоєнню навчального матеріалу.

         Свої надбання  коротко занотовую так:

1. Інтерес до школи, з яким дитина приходить у 1 клас, підтримую і намагаюся вести до стійкої потреби пізнання.

2.  Систематизувала ігри на уроках навчання грамоти, чистомовки.

3.  Розробила серію творчих завдань з української мови для учнів 3-4 класу.

4. Маю учасників  та переможців районного етапу конкурсу знавців української мови  імені Петра Яцика.

5.  Маю публікації у журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід».

6.  Мої вихованці – активні учасники шкільного життя.

         Намагаюся сіяти в душі дітей насіння краси і любові, доброти і людяності, мудрі  зернятка знань. Девізом своєї педагогічної діяльності  вважаю слова А. Ейнштейна «Уміє вчити той, хто вчить цікаво». Тому намагаюся творчо, по-новому розв’язувати актуальні завдання сучасної освіти, які спрямовані на гуманізацію та демократизацію навчально-виховного процесу в школі.

Моя життєва позиція: «Кожна дитина має свій неповторний дар, який потрібно помітити, віднайти, відшліфувати. І тоді він засяє, заіскриться коштовним діамантом».